«Допомагають, а не вдають, що допомагають»: хто рятує квір-людей від війни в Україні

Я — білоруський художник і активіст, який після участі в протестах проти диктатури зіткнувся з високим ризиком політичного переслідування у своїй рідній країні. Як і багато моїх друзів і колег, яким вдалося уникнути тюремного ув’язнення, я був змушений покинути Білорусь і переїхати до Києва в лютому 2021 року, де я намагався відновитися і знайти новий дім. І насправді в мене це непогано виходило, поки Росія не почала повномасштабне вторгнення в Україну й не змусила мене знову покинути свій дім рівно за рік після першого досвіду вимушеної еміграції.

26 лютого 2022 року я перетнув польсько-український кордон і дістався Варшави. Усі мої банківські рахунки були (і досі є) заблоковані на вимогу Служби безпеки України, бо я власник білоруського паспорта, а отже, ворог. Мій друг купив мені квиток на автобус Варшава — Берлін, і після 31 години в дорозі я, нарешті, зустрівся зі своїми друзями в Берліні й відчув полегшення на кілька годин, перш ніж отримав наступні погані новини.
 

Я збирався тікати з Києва вранці 24 лютого. Я купив квиток на автобус, який мав вирушити через кілька годин відразу після того, як я прокинувся і дізнався, що почалося щось жахливе. Але автобус так і не приїхав. Транспортник не відповідав. За 5 годин очікування на переповненому центральному автовокзалі я поговорив із десятком людей: стало зрозуміло, що більшість автобусів того дня було або офіційно скасовано, або вони не приїхали вчасно чи пізніше. Навіть для тих, у кого були машини, виїхати з Києва того дня було практично неможливо через жахливі затори на виїздах із міста.

Розгублений, я повернувся додому із зібраною валізою і вирішив приготувати вечерю, коли отримав повідомлення від моєї подруги, білоруської активістки, яка тоді жила в Польщі. Вона запитала мене про моє місцеперебування й запропонувала місце в евакуаційному автобусі для білоруських активістів, які жили в Україні. Автобус був організований тільки нею та її подругою. Варто зазначити, що вони не перебували в жодних організаціях і намагалися врегулювати процес самостійно, бувши навіть не в Україні. Згодом їм вдалося евакуювати понад 500 осіб. Крім них, звісно, були й організації білорусів, які першими днями російського вторгнення в Україну допомагали білорусам тікати із зон бойових дій. Дуже скоро вони почали евакуювати людей усіх національностей, тому що транспортна система України не могла впоратися з таким масовим потоком людей.
 

Я перебуваю в Берліні вже майже дев’ять місяців. І всі ці дев’ять місяців я жив у невизначеності та без чіткого статусу. Але з 24 лютого я маю практично все, що мені потрібно. І вся допомога, яку я отримав за ці дев’ять місяців, надходила не від держави (держав), а від низових активістів і неурядових організацій. Вони стурбовані порятунком людей, а не популістськими заявами й переслідуванням будь-яких політичних амбіцій.

До Берліна мені допоміг дістатися друг. Першими днями перебування тут я також зупинявся в друзів. Кілька людей знайшли мене через мережу активістів і запропонували безплатне приватне житло в мальовничому місці Берліна. У цьому місці я живу й досі.

На початку цього найскладнішого періоду мого життя, коли щодня я прокидався й засинав на кілька годин у паніці, кілька громадських організацій надали мені екстрену фінансову допомогу. Тому мені не потрібно було думати про те, чи зможу я дозволити собі такі елементарні речі, як постільна білизна за 7 євро на розпродажі в IKEA. Потім велика правозахисна організація допомагала мені фінансово в Берліні ще кілька місяців, поки я не отримав стипендію для подальшої роботи.

І навіть отримання довгоочікуваного дозволу на тимчасове проживання стало можливим здебільшого завдяки активістам, які допомагали з адвокатами, оформленням документів і консультаціями. Я не отримав посвідку на проживання, яку зазвичай отримують люди, що втекли від війни в Україні, тому що в мене білоруський паспорт. Я отримав щось на кшталт робочої візи на час моєї річної творчої резиденції у феміністській організації в Берліні. Не можу сказати, що моє життя сильно змінилося: винайняти житло з моїми документами офіційно практично неможливо, а медична страховка покриває тільки серйозні захворювання. Але принаймні я можу прожити певний час, не чекаючи, що в будь-який момент мене викинуть із країни.

Тому я не з чуток знаю, як працюють НУО та низові ініціативи. Я знаю, що більшість із них допомагають, а не вдають, що допомагають. І я хотів би дати короткий огляд ініціатив, які підтримують квір-людей, яких я знаю.

UKRAINE PRIDE

UKRAINEPRIDE називає себе «квір-пропатріотичним рухом». Це єдина організація, яка, крім допомоги цивільним ЛГБТК+ людям, надає підтримку ЛГБТ-військовим, які перебувають на передовій. Наразі UKRAINEPRIDE зосереджена на зборі коштів тільки для цивільного населення України, яке постраждало від війни.

Ви можете зробити пожертви тут: https://www.ukrainepride.org/donate

INSIGHT

Insight — це українська громадська організація, що надає повний спектр послуг із підтримки ЛГБТК+ людей. За перші шість місяців повномасштабного російського вторгнення організація опрацювала 22 199 заявок на пряму гуманітарну допомогу, провела 758 кризових психологічних консультацій, відправила 225 посилок із гормонами для трансгендерних людей, розселила 312 людей до безпечних притулків в Україні, а також надала 7 000 сертифікатів, виданих у партнерстві з Airbnb на тимчасове проживання в Європі.

Ви можете зробити пожертви тут: https://www.insight-ukraine.org/en/join-donate/
Звернутися по допомогу можна тут: https://t.me/ngoinsight_bot

КОГОРТА

Для багатьох трансгендерних людей перетином кордону це величезна проблема. У них були проблеми з документами через приписану стать у паспортах. Я особисто знаю кількох трансгендерних жінок із чоловічою статтю в паспорті, які були змушені перетинати кордон через болота, ризикуючи бути спійманими прикордонниками або навіть загинути. На щастя, зараз вони в безпеці й шукають тимчасовий захист у європейських країнах або вже отримали його.

Cohort була однією з організацій, яка допомагала людям у таких ситуаціях легально та безпечно перетнути кордон. Крім того, Cohort надавала місця для проживання у своїх притулках, безкоштовні гормони, пряму гуманітарну допомогу та фінансову підтримку транс-людям.

Ви можете зробити пожертви тут: https://cohort.com.ua/donati/
Звернутися по допомогу можна тут: ngo.cohort@gmail.com

QUEER SVIT

Коли весь світ кинувся на допомогу Україні, багато активістів із Росії та Білорусі опинилися замкненими у своїх країнах без засобів для існування і з реальною загрозою їхній свободі та життю. Queer Svit була однією з організацій, що звернулися до потреб цих категорій людей, і допомагала громадянам Росії та Білорусі безпечно покинути країну, а також надавала фінансову підтримку.

За перші чотири місяці роботи «Queer Svit» допомогла переїхати 140 людям, надала фінансову підтримку 82 людям і надала юридичні консультації 543 людям.

Ви можете зробити пожертви тут: https://www.justgiving.com/crowdfunding/queersvit
Звернутися по допомогу можна тут: https://forms.gle/Ah7NwyEuQ7sNsws87

Інші організації, які ви можете підтримати, знаходяться тут.

Ця стаття була написана за підтримки Unit.